Прибрати зображення із сервера застосунку

Як перенести те, що вже є

Перенос робить стерпним дві речі. Перша: готові копії переїжджають без перестиснення — прогнати готову мініатюру через кодувальник ще раз означає втратити якість задарма:

POST /api/v1/put-variant?kind=prodimg&key=sku-1841&variant=card

Друга: партію можна перевірити, нічого не змінюючи.

POST /api/v1/reconcile
{ "kind": "prodimg",
  "items": [ { "key": "sku-1841", "variant": "card",
               "bytes": 23438, "sha256": "…" } ],
  "only": "problems" }

На кожен запис приходить ok, missing, mismatch, pending або unverified, до тисячі за раз, плюс відбиток усієї партії. Перенос, який не можна звірити, — це перенос, який ви повторите у найгірший момент.

Що перестає робити ваш сервер

• тримати чужі файли, яких не має торкатися жодна викладка;
• різати розміри на запит або утримувати працівника, який це робить;
• віддавати важкі файли й платити за цей трафік двічі;
• перевіряти завантаження на віруси і знімати метадані вручну.

Адресу оголошує сервіс, а зберігає орендар: GET /api/v1/resolve відповідає, що є в ключа, якщо ваш запис загубився, а GET /api/v1/inventory посторінково віддає всю нашу картину, коли звіряти треба у зворотному напрямку.

Скільки це коштує

Почати можна безкоштовно: 1 ГБ і без картки. Платні — $5, $19 і $79 на місяць; понад пакет місце й трафік віддачі рахуються погігабайтно в сотих цента, бо гігабайт коштує менше за цент, і округлення зʼїло б увесь рахунок.